Творческая мастерская Елены Кадюк

Дорослість - мить переоцінок...

Сьогодні чудовий осінній день підходящий для подорожі... Сонячно! Свіже повітря , яке забиває подих. Жовто – зелене листя, що любується останньому сонячному подарунку.

Ніби на вершині гори стою на відкритому балконі і вдихаю свіжість перших приморозків, Послухайте , люди, яка краса навкруги! А мене ніхто не чує , бо кричу я подумки голосно - голосно тільки собі , рідній собі...

Збираю потихеньку рюкзак, посміхаючись своїй повільності, і вже подумки на дорозі до парку. На вікні помічаю ківшик повнісінький води, який три дні тому набрала і залишила відстоятись, щоб полити мої чудові кімнатні квіти, а поряд чарівну палітру. Сонце так яскраво зливало своє проміння в ківш , що він світився, як ліхтарик.

Мені спало на думку:” А, що, як влити в нього жовто – зеленої фарби”? Мої руки швидесенько розмішують акварелі, і я з насолодою виливаю їх у воду. Поволі, з верху вниз, прозора рідина зафарбовується, і кімната наповнюється соковитими зеленими барвами, кольорами молодої весни. Любуюся експериментом, вкладаю в рюкзак інструмент художника, виходжу на вулицю. А сама подумки залишаюсь біля свого вікна, проводжу таємні невидимі паралелі. Цікаво: спочатку, як чиста прозора вода, світиться блакитнооке дитинство; з роками, чим швидше фарба розтікається по воді, наше життя наповнюється проблемами, які захмарюють прекрасну, радісну безтурботність, відправляючи в жорстокі реалії дорослого життя.

День видався плідним. Малювалось щиро з душею. Пензлик в руках не лінувався працювати. Вертаюсь додому приємно втомлена, задоволена роботою і взагалі прогулянкою. В очі знову потрапив ківшик. Вода в ньому відстоялась і на дні, ніби річковий мул, осіла жовто – зелена фарба. В голові вималювалась аналогія. Все це

пов’язалось з періодом зрілості, коли іде переоцінка цінностей, фільтрується в ієрархічному порядку важливе і най важливе, забуваються образи, стирається непотрібне, дріб’язкове і, поволі, осідає в куточках пам’яті найтрепетніше та дороге. Мені так закортіло намалювати все це, щоб залишити на папері мить усвідомлення - і я з насолодою взялася до роботи.