Творческая мастерская Елены Кадюк

Червень-красень панич володарює! Сонячні зайчики бігають, весело граючись, по деревах і кущиках ,цілують лагідно барвисті тюльпани, ніжні маргаритки, обігрівають тендітні крильця метеликів, падають сміливо на матінку – землю ,- тішаться...

Десь, в далині, грає музика веселих пісень. Мелодійно перешіптується верба з липою, а тиха річкова хвиля навіває дрімоту.

А сонце не жаліє проміння. 20 червня - день найвищого сонцестояння.. Втомлена від спекоти соковита трава схилилась, засумувала, засохла. Впевнена, безжалісна коса з хрускотом зрізує її.

Ген-ген ,обабіч стежини ,черешня посміхнулась сонцю, розчервонілась, як пишнощока красуня. Подув теплий сухий вітерець і вона затріпотіла зеленими листочками, як дівчина рученьками, а її дітки –ягідки розвеселилися, закрутилися, і , ніби, от - от покинуть свою матінку , побіжать по теплій вологій землі.

Сонце добре припікає ,землю – матінку прогріває... Заквітчані дворики, клумбочки, садочки потонули в пахощах. Дитячі пухленькі рученята потяглися до яскравої ягідки. ,- полуниця благословила землю своїм первістком.

Навкруги так красиво, ніби в казці. Серце в грудях б’ється від дивовижної роботи Великого Творця. Очі зачаровує не збитість , молодість і енергія юного літа.

Чарівний червень! ти рум’яниш плід,

Гостриш косу на першу косовицю,

Ярій, смажник! черпаю скільки літ

Життя з твоєї щедрої криниці...