АРТИСТ

Рано-вранці, на світанку,

Відкрива  дівча  вікно.

А там Півник на подвір’ї

Вже клює  дрібне зерно.

Голосистий красень-Півник

З курочок скубе пірця,

Хвалькувато  рекламує

Всім присутнім гребінця.

Кукурікає завзято ,

Веселить дівча співак ,

Як артист, поважно ходить -

Та пишається,  дивак!

 Дівчинка біжить на ганок,

Дзвінко, радісно кричить:                                                        

"Ой! який чудовий ранок!” -

І в танку кружляє мить.

РУДЕНЬКЕ КОШЕНЯ

Хто під кущиком лежить

Ще й під носик муркотить?

Мружить оченятка

Та це кошенятко.

Рано встало руденьке,

Поснідало смачненько,

Молочком запило

І під кущик лягло

Натомилося маля,

Заховалося в гілля,

Нишком  позіхнуло

  Муркнуло й заснуло.

КОРИСНА ГРА

Кішка говорить  до Мишки, -

„Пограйся зі мною трішки,” -

А Мишка відповідає, -

„Розваг собі не шукаю

В поле іду працювати

Колосся стигле збирати,

У зиму морозну й люту

Зерно смачне їсти буду”.

„А можна  з тобою , Мишко –

Вмовляє хитренько  Кішка,

Роботи я не боюся,

В полі тобі пригоджуся.”

Кицька поки вихвалялась,

Мишка в траві заховалась.

На мить лише забарилась –

І без сніданку лишилась.

ЛІСОВА ПРИГОДА

Як у ліс Бичок забрів,

То там Вовчика зустрів,

Вовчик чемно запитав:-

"Як у ліс ти завітав?”

А Бичечок відповів:

Що, напевно, заблудив,

Бо хотів додому йти

А зайшов чомусь сюди.

Вовчик добре ліс свій знав,

Він Бичечка утішав:

" Я тобі допоможу -

Шлях додому покажу!”

ПІЖМУРКИ

Мама Кізка закричала:

« Козенятко заблукало!

Може, забрело до лісу

І попало в лапи  Лису?»

Кізка кличе Козенятко:

«Відгукнись моє малятко!

Куди йти? Кого питати?

Де бешкетника шукати?»

Раптом бачить у травиці

Різнобарвне пір’я птиці,

А за кленом, зовсім трішки,

Виглядають сина ріжки.

ЗАЙЧИК І ЛИС

Лісом бігло Лисенятко.

І побачило Зайчатко,

Що кружляло під сосною,

Щоб сховатися під хвою.

Лисенятко так міркує:

"От Зайчатком посмакую,”

Під сосну все заглядає,

Зубками зайча лякає.

А Сосна сплелася тісно,

  Лисенятку мовить грізно:

"Не пущу я до Зайчати,

І не смій його чіпати,

Бережися рудохвосте!

Голочок у мене вдосталь!

Обколю із вух по п’яти -

Довго будеш пам’ятати!”

ЛИСИЧКА-ГОСПОДИНЬКА

У Лисички у хатинці

На рожевій скатертинці

Пироги лежать рум’яні,

Соковиті і духмяні,

А в печі стоять з бобами,

Із капустою , грибами.

Бо Лисичка-господиня

Запросила гостей нині.

Котика вусатенького,

Зайчика вухатенького,

Вовка – доброго сусіда

І Крота – старого діда,

Маму свинку з малюками

Будуть гості з пирогами..

Та ще білочку потішну -

Святкування буде пишне!

ПЕСИК ГАВ

Песик Гав – найкращий друг,

Знають всі про це навкруг.

Допоможе річ знайти,

Небезпеку обійти.

Адже гарний в нього нюх,

Гострий зір, хороший слух.

Дім надійно захищає

І майно охороняє.

Він врятує у біді,

Коли тонуть у воді,

Ніби рятувальний круг -

Цей веселий, добрий друг!

СВИНКА-ПУСТУНКА

Влізла свинка у городи,

Наробила лиха-шкоди:

Всі грядки перетоптала;

Кріп, салат повиривала.

Всю капусту перегризла,

І у соняшник полізла.

Пішла далі у малину

Пошкребла собі там спину.

Під горіхом відпочила,

Потім слив трішки поїла.

Стиглих яблук із грушками,

Абрикосів з кісточками.

Напилась води з калюжі -

Й заболів животик дуже.

Ніби кулька стала свинка, 

І пухка немов хмаринка. 

 ТРИ ВЕДМЕДІ

Цілу зимоньку в морози

У затишнім місці

Три ведмеді у барлозі

Міцно спали в  листі.

А коли  весна в дорозі

Зиму проводжала,

То ведмедів у барлозі

Тихо привітала.

Розбудила співом ніжним,

Вітром лоскотала,

І промінчиком потішним

Всіх поцілувала.

ЇЖАЧОК І МИШКА

Малий завзятий їжачок

У шубці з гострих голочок

Клубком котився з гірки.

А Мишка – просто доброта,

Провідала діда Крота

Та й вилізла із нірки.

Вона зустріла Їжака

Колючого лісовика,

І так розхвилювалась.

А він спокійно зупинився,

Мишці в очі подивився -

У неї  серце зжалось.

Їжак лиш лапками розвів,

На мить немов закам’янів,

Коли мала полівка,

Украла з голочок грибок

І хутко з гілки на листок

Побігла до домівки.

ХИТРА ЖАБКА

Жабка сіла чепуритись,

Та на сонечку зігрітись.

Підійшов Бузько тихенько,

Хапнув Жабку зелененьку.

Слізно Жабка промовляє:

„Відпусти мене, благаю!

Бо чекають вдома неньку

Троє діточок маленьких”.

Добрий Бусел засмутився,

Навіть трішки просльозився,

Заховав у пір’я лапку

Й відпустив додому жабку.