АРТИСТ
Рано-вранці, на світанку,
Відкрива дівча вікно.
А там Півник на подвір’ї
Вже клює дрібне зерно.
Голосистий красень-Півник
З курочок скубе пірця,
Хвалькувато рекламує
Всім присутнім гребінця.
Кукурікає завзято ,
Веселить дівча співак ,
Як артист, поважно ходить -
Та пишається, дивак!
Дівчинка біжить на ганок,
Дзвінко, радісно кричить:
"Ой! який чудовий ранок!” -
І в танку кружляє мить.
РУДЕНЬКЕ КОШЕНЯ
Хто під кущиком лежить
Ще й під носик муркотить?
Мружить оченятка
Та це кошенятко.
Рано встало руденьке,
Поснідало смачненько,
Молочком запило
І під кущик лягло
Натомилося маля,
Заховалося в гілля,
Нишком позіхнуло
Муркнуло й заснуло.
КОРИСНА ГРА
Кішка говорить до Мишки, -
„Пограйся зі мною трішки,” -
А Мишка відповідає, -
„Розваг собі не шукаю
В поле іду працювати
Колосся стигле збирати,
У зиму морозну й люту
Зерно смачне їсти буду”.
„А можна з тобою , Мишко –
Вмовляє хитренько Кішка,
Роботи я не боюся,
В полі тобі пригоджуся.”
Кицька поки вихвалялась,
Мишка в траві заховалась.
На мить лише забарилась –
І без сніданку лишилась.
ЛІСОВА ПРИГОДА
Як у ліс Бичок забрів,
То там Вовчика зустрів,
Вовчик чемно запитав:-
"Як у ліс ти завітав?”
А Бичечок відповів:
Що, напевно, заблудив,
Бо хотів додому йти
А зайшов чомусь сюди.
Вовчик добре ліс свій знав,
Він Бичечка утішав:
" Я тобі допоможу -
Шлях додому покажу!”
ПІЖМУРКИ
Мама Кізка закричала:
« Козенятко заблукало!
Може, забрело до лісу
І попало в лапи Лису?»
Кізка кличе Козенятко:
«Відгукнись моє малятко!
Куди йти? Кого питати?
Де бешкетника шукати?»
Раптом бачить у травиці
Різнобарвне пір’я птиці,
А за кленом, зовсім трішки,
Виглядають сина ріжки.
ЗАЙЧИК І ЛИС
Лісом бігло Лисенятко.
І побачило Зайчатко,
Що кружляло під сосною,
Щоб сховатися під хвою.
Лисенятко так міркує:
"От Зайчатком посмакую,”
Під сосну все заглядає,
Зубками зайча лякає.
А Сосна сплелася тісно,
Лисенятку мовить грізно:
"Не пущу я до Зайчати,
І не смій його чіпати,
Бережися рудохвосте!
Голочок у мене вдосталь!
Обколю із вух по п’яти -
Довго будеш пам’ятати!”
ЛИСИЧКА-ГОСПОДИНЬКА
У Лисички у хатинці
На рожевій скатертинці
Пироги лежать рум’яні,
Соковиті і духмяні,
А в печі стоять з бобами,
Із капустою , грибами.
Бо Лисичка-господиня
Запросила гостей нині.
Котика вусатенького,
Зайчика вухатенького,
Вовка – доброго сусіда
І Крота – старого діда,
Маму свинку з малюками
Будуть гості з пирогами..
Та ще білочку потішну -
Святкування буде пишне!
ПЕСИК ГАВ
Песик Гав – найкращий друг,
Знають всі про це навкруг.
Допоможе річ знайти,
Небезпеку обійти.
Адже гарний в нього нюх,
Гострий зір, хороший слух.
Дім надійно захищає
І майно охороняє.
Він врятує у біді,
Коли тонуть у воді,
Ніби рятувальний круг -
Цей веселий, добрий друг!
СВИНКА-ПУСТУНКА
Влізла свинка у городи,
Наробила лиха-шкоди:
Всі грядки перетоптала;
Кріп, салат повиривала.
Всю капусту перегризла,
І у соняшник полізла.
Пішла далі у малину
Пошкребла собі там спину.
Під горіхом відпочила,
Потім слив трішки поїла.
Стиглих яблук із грушками,
Абрикосів з кісточками.
Напилась води з калюжі -
Й заболів животик дуже.
Ніби кулька стала свинка,
І пухка немов хмаринка.
Цілу зимоньку в морози
У затишнім місці
Три ведмеді у барлозі
Міцно спали в листі.
А коли весна в дорозі
Зиму проводжала,
То ведмедів у барлозі
Тихо привітала.
Розбудила співом ніжним,
Вітром лоскотала,
І промінчиком потішним
Всіх поцілувала.
ЇЖАЧОК І МИШКА
Малий завзятий їжачок
У шубці з гострих голочок
Клубком котився з гірки.
А Мишка – просто доброта,
Провідала діда Крота
Та й вилізла із нірки.
Вона зустріла Їжака
Колючого лісовика,
І так розхвилювалась.
А він спокійно зупинився,
Мишці в очі подивився -
У неї серце зжалось.
Їжак лиш лапками розвів,
На мить немов закам’янів,
Коли мала полівка,
Украла з голочок грибок
І хутко з гілки на листок
Побігла до домівки.
ХИТРА ЖАБКА
Жабка сіла чепуритись,
Та на сонечку зігрітись.
Підійшов Бузько тихенько,
Хапнув Жабку зелененьку.
Слізно Жабка промовляє:
„Відпусти мене, благаю!
Бо чекають вдома неньку
Троє діточок маленьких”.
Добрий Бусел засмутився,
Навіть трішки просльозився,
Заховав у пір’я лапку
Й відпустив додому жабку.